Метр італійського футболу Фабіо Капелло прокоментував Il Corriere della Sera підсумки ЧС-2022, на якому він відпрацював коментатором Sky Sport, відзначивши зарозумілість Кріштіану Роналду і дурості Еміліано Мартінеса, покритикувавши надмірну прихильність команд до зайвого володіння м'ячем, яке вбиває футбол, та залишившись не у захопленні від великої кількості компенсованих хвилин суддями. Натомість дон Фабіо з нетерпінням чекає на поновлення Серії А, вважаючи, що "Наполі" виглядає фаворитом у боротьбі за скудетто, але у "Ювентуса" також можуть бути шанси. А ось Карло Анчелотті, на думку Капелло, не очолить збірну Бразилії – йому й у "Реалі" непогано:
– Ваші враження від Катару?
– Насамперед, свіжість усіх гравців. У період сезону, коли можна набрати ідеальні кондиції. І це ускладнювало матчі для всіх команд – навіть для фаворитів – навіть проти аутсайдерів. Ще мене вразила компактність команд, мало хто грав з дуже високою обороною. Можна говорити про кілька схем, але водночас і узагальнити – команди використовували схему "9–1": компактно в захисті, а потім із великою кількістю гравців в атаці. Власне, нічого іншого і не треба вигадувати, марно ще щось винаходити. Якщо ви граєте з трьома центральними захисниками – у вас буде більш оборонна ідея, і при цьому звичайний варіант із чотирма захисниками сприймається вже наступальним.
– А володіння м'ячем заради володіння вже зникло?
– Слава Господу, так! Це ж смерть футболу, абсолютна нудьга! Ось ви володієте м'ячем і знімаєте відповідальність із того гравця, у якого м'яч – пасом на фланг. Тепер, щоб грати вертикально, вже потрібна мужність.
– Дуже мало голів забивалися з-за меж штрафного майданчика та ударами зі штрафних. Чому так?
– Забити гол з-за меж штрафного вже трохи складно, там збирається дуже багато футболістів, частокіл ніг. Та й зі штрафними ударами теж все просто – або в команді є добрий виконавець, або його немає.
Читайте также: "Французская ракета", - мяч после голевого удара Чуамени развил невероятную скорость
– Чи має сенс питати, як у Катарі виглядала б Італія?
– Ні, тому що ми все ще маємо на увазі збірну, яка виграла чемпіонат Європи та потім зникла. Хоча команда з Євро справила б гарне враження.
– Класичні центрфорварди – на межі вимирання?
– Їх залишилося дуже мало, як і "хибних дев'яток". Хорошим прикладом був Олів'є Жиру, а от Бензема не вистачало на чемпіонаті.
– Як тренер, ви краще зрозуміли відмову Дешама від володаря "Золотого м'яча"? Чи був він неправий?
– У мене була така ж ситуація у фіналі Міжконтинентального Кубка у 1993 році, коли в день гри Деян Савічевич мені заявив, що готовий вийти на поле, а я вже підготував модель гри з Флорином Радучою. Але з поваги до команди, яка тренувала попередній варіант, я не поставив Савичевіча до складу – і відчував, що все зробив правильно. От тільки Радучою не забив, і ми програли. Чи виграли б ми з Савічевичем, чи виграла б Франція чемпіонат світу, якби Бензема повернувся і зіграв? Можливо, да.
– Ви коли-небудь бачили такого центрального нападника, як Лаутаро Мартінес, який забиває по великих святах?
– Насправді мені подобається Мартінес – чи не ідеальний центральний нападник. Але у нього були проблеми з ногою, це вплинуло і на його швидкість, і на його гру у фіналі – він був повільним. Але його повільність пов'язав би ще й з тим, що в Італії футбол також повільніший.
Читайте также: Лаутаро Мартинес: "У меня была проблема со щиколоткой, поэтому на ЧМ-2022 я не мог играть в полную силу"
– А як вам гра Тео Ернандеса?
– Він ніби грав із включеним ручним гальмом. Бо перед ним був Мбаппе. А Мбаппе – це дуже велика риба, яка хоче, щоб у її воді плавали інші риби. Тільки Мбаппе міг плавати там.
– Брозович у Катарі знову показав себе у ролі конструктора атак. Його стимулює дуель із Чалханоглу в "Інтері"?
– Як тренер, я б тільки вітав, якби у мене в команді було більше таких гравців і подібних проблем. Це дає нам варіативність, залежно від матчу, ми також можемо вибирати, як хочемо і як гратимемо.
– Півзахисник "Фіорентини" Соф'ян Амрабат схожий на когось із великих?
– Своєю витримкою, рішучістю та увагою при підборі та поверненні м'яча, а також тим, що він завжди опиняється у потрібному місці, Амрабат дуже нагадує мені Гаттузо. Але технічнішого та якіснішого, напевно.
Читайте также: Златан Ибрагимович: "Меня очень удивили Хвича Кварацхелия и Софьян Амрабат"
– Що думаєте про жест воротаря Дібу Мартінеса під час церемонії нагородження?
– Він просто дурень, що тут ще сказати.
– А як вам нагородження Мессі?
– Бачу це як жест визнання величі – місцевий одяг, тому, хто здійснив подвиг. Інші можуть на це дивитися з політичної точки зору, а я дивлюся зі спортивною. Навіть без виграшу чемпіонату світу, особисто для мене Мессі на одному рівні з Марадоною чи Пеле. Вони робили з м'ячем такі речі, про які інші навіть не могли собі уявити.
– Як вважаєте, Карло Анчелотті може стати головним тренером збірної Бразилії?
– Це було б приголомшливо, але я не думаю, що це станеться. Бразильська національна гордість візьме гору – вони не повірять в іноземного тренера, навіть такого знаменитого. Та й Анчелотті не піде з "Реалу", у нього контракт до 2024 року – якщо його, звісно, раніше не звільнять.
– А Жозе Моуріньо зміг би тренувати "Рому" та збірну Португалії?
– Я так не думаю, враховуючи серйозність та увагу, яку він приділяє роботі тренера. Не думаю, що він прийняв би таке поєднання – він живе роллю тренера, ходить і бачить гравців, розмовляє з ними.
Читайте также: "Ты серьезно?", - Поль Погба рассказал о разногласиях с Жозе Моуриньо
– Що думаєте про захід кар'єри Кріштіану Роналду?
– Як гравця, його не можна ставити під сумнів, але він був зарозумілим. Він пропонував себе всім клубам, але не знайшов жодного, який повірив би в нього, коли він став трохи громіздким для команди. Роналду накликав на себе цю ганьбу, і це не робить честі, коли обговорюється не гравець, а момент, коли він зазнався.
– Ніхто ніколи не зупинявся на 52 дні посеред сезону. Чи будуть сюрпризи у Серії А?
– Це буде ще один чемпіонат, де гравці будуть свіжими та відпочившими. Для мене це буде красиво, потужно, з упором на вертикальну гру, яка проглядалася на чемпіонаті світу. За однієї умови – щоб це дозволили судді, бо останнім часом вони надто багато свистять.
– Ми після чемпіонату світу успадкуємо велику кількість компенсованих хвилин?
– Думаю, що в Італії, з усіма свистками та штрафними ударами, додаватимуть часу менше. У арбітрів, звичайно, буде основа, щоб додавати більше часу – я думав над цим, і дійшов висновку, що все залежить від стилю арбітражу – Даніеле Орсато чи Шимон Марциняк змушували футболістів грати. Вони розуміють, що футбол – це ще й дух змагання, фізична міць, а не просто доданий час чи помилки.
Читайте также: Польский рефери Шимон Марциняк – про гонорар за работу в финале, трансферы арбитров и похвалу от Инфантино
– У "Наполі" менше гравців було задіяно на чемпіонаті світу – це перевага для них?
– Можливо, але важливіше правильне поєднання техніки та сили, яке є у розпорядженні Спаллетті, щоб залишатися на вершині. Воно має велике значення. "Наполі" вразив мене своєю переконаністю, якістю та доступністю альтернатив. І у них будуть справжні виклики – одразу матчі з "Інтером" у гостях та вдома з "Ювентусом". Це складно, проте "Наполі" залишається фаворитом, хоча переслідувачі дуже близькі один до одного.
– У "Мілана" не було дубля з 1994 року, а "Ювентус" був вражений фінансовим розслідуванням та внутрішньоклубними проблемами?
– Зазвичай ті, хто переслідує лідера – турбуються більше. Але це залежить і від якостей лідера – якщо там грає 14-15 футболістів, то виникають думки, що до нього реально дістатись, хоч і це буде непросто. Багато залежить і від того, як відновлюються футболісти – "Ювентус" чудово додав перед чемпіонатом світу, виглядаючи компактніше і як команда, яка повернула переможний менталітет. Саме в якісних виконавцях, а не в схемах, полягає різниця – гадаю, Алегрі вміє керувати такою командою, як зараз. У нього достатньо досвіду та індивідуальності, і для гравців це найкращий виклик – їхня гордість може вийти назовні. Анхель Ді Марія зробив різницю на чемпіонаті світу, а якщо ще повернуться Погба, К'єза та Влахович у добрих кондиціях, то це буде зовсім інша історія та зовсім інший "Ювентус".