Німеччина - Японія 1:2
Голи: Гюндоган, 33 (пен.) - Доан, 75, Асано, 83
Німеччина: Ноєр, Раум, Шлоттербек, Зюле, Рюдігер, Мусіала (Гьотце, 79), Гюндоган (Горецка, 67), Хавертц (Фюллькруг, 79), Гнабрі (Мукоко, 90), Кімміх, Мюллер (Гофманн, 67)
Японія: Гонда, Ітакура, Сакаї (Мінаміно, 74), Йосіда, Нагатомо (Мітома, 57), Кубо (Томіясу, 46), Танака (Доан, 71), Камада, Ендо, Ю.Іто, Маеда (Асано, 57)
Cклад команд
На правах лідера поєдинок активніше почали німці. Підопічні Фліка зі стартових секунд заволоділи ініціативою і стали методично брати в облогу ворота голкіпера Сюїті Гонди. Однак поки вони спромоглися створити перший гольовий момент, японці огризнулися контратакою, відправивши м'яч за спину Нойєру. Щастя бундестимо, що арбітри зафіксували у центрфорварда Маеди офсайд.
Цей момент стався вчасно. Німці трохи охолонули і стали спокійніше розпоряджатися м'ячем. У першій половині тайму забити могли Рюдігер і Кімміх, але в першому випадку центральний захисник, який прийшов на подачу кутового, відправив м'яч вище воріт, у другому вище за всякі похвали зіграв Гонда, в кидку парирував удар. Японці ж зосередилися на обороні - точніше їх змусив суперник, який безроздільно контролював м'яч.
Збірна Німеччини в ці хвилини нагадувала себе найкращих часів: бездоганно ефективний пресинг у рідкісні моменти втрати м'яча та яскраві швидкі комбінації з неодмінним виведенням партнера на удар. Ось тільки з точністю пострілів не склалося, та й японці захищалися з відчаєм приречених, самовіддано кидаючись під удари. Але було ясно, що гол – справа часу, бо "самураїв" відверто затиснули у штрафному майданчику. Промах у результаті допустив голкіпер Гонда, який звалив дуже активного лівого крайнього захисника Раума і привіз безсумнівний пенальті. "Точку" реалізував Ілкай Гюндоган, який тричі за перші півгодини примірявся до удару, але забив лише з 11-метрового.
Відразу після пропущеного голу японці стрепенулися, кілька разів підійшовши до володінь Нойєра, проте нічого особливого не досягли. Німці швидко відновили статус-кво, аж до перерви спокійно контролюючи гру. Наприкінці компенсованого часу вони навіть забили другий м'яч, але взяття воріт за авторством Хавертца було скасовано після перегляду ВАР – офсайд.
Другий тайм почався в тому ж ключі - із володіння м'ячем збірної Німеччини, яка дуже легко проникала до воріт Гонди. Німці своїми злагодженими діями на чужій половині поля вразили, мабуть, більше за будь-яку іншу збірну, яка встигла зіграти в Катарі. Перераховувати всі моменти, створені ними біля воріт Гонди, одного з найкращих у складі японців (навіть попри пенальті), немає сенсу - їх було дуже багато. Однак реалізація залишала бажати кращого і це велика проблема. І якби вона була єдиною...
У другій половині тайму все непомітно змінилося. Точніше, моменти біля воріт Гонди не зникли – проте самі японці стали значно активнішими попереду. До певного часу вони тікали в контратаки і завдавали неточних ударів, а потім і зовсім перехопили ініціативу. На 73-й хвилині тільки майстерність Ноєра врятувала бундестим від неминучого, здавалося, гола після удару Іто, а незабаром Рітцу Доан зорієнтувався швидше за інших і добив м'яч у сітку після того, як Мануель відбив удар того ж Іто. Цей гол був абсолютно логічним – неозброєним оком було помітно, як захист бундестім регулярно не встигає за суперниками.
Відчувалося, що ще нічого не вирішено. Так і сталося. На 84-й хвилині свіжий Такума Асано промчав правим краєм, не помічаючи Шлоттербека, що висів у нього на плечах, і з найгострішого кута пальнув над плечем Ноєра. Гравці бундестім відверто втомилися наприкінці, а головною чеснотою азіатських збірних завжди була божевільна працездатність - чому їхніх гравців із задоволенням і беруть у клуби Старого Світу. Асано, до речі, грає у бундеслізі за "Бохум".
У час, що залишився до фінального свистка - а його традиційно на цьому чемпіонаті світу було дуже багато - Німеччина створила тільки непоганий удар Горетцкі, після якого м'яч просвистів повз стійку. Невже на неї так вплинули заміни Гюндогана і Мюллера, які пішли з поля незадовго до першого м'яча японців? У центрі поля після цього у німців справді ніби чорна діра утворилася.
Резюмуючи, можна сказати: в атаці Німеччина зіграла дуже сильно, не реалізувавши з десяток гольових моментів, а в обороні була відверто слабка. А це був просто міцний суперник, далеко не топ. Колосси на таких глиняних ногах чемпіонами світу не стають. І навіть із групи не завжди виходять. Нагадаю, що і на ЧС-2018 Німеччина розпочала з поразки, після чого стала останнью в квартеті. Знову на ті ж самі граблі?
