Хрести в житті Левана Кенії
^

Хрести в житті Левана Кенії

4536

Мабуть, уперше талановитий грузинський хлопчик Леван зрозумів, що хоче грати в Європі, коли йому виповнилося 14. Саме тоді до Грузії навідалися скаути каталонської «Барселони» і запросили юнака на оглядини. Він, звісно, поїхав. Мав змогу подивитися на живого Роналдіньо, Ето’о, Жулі, Хаві, Пуйоля і навіть на Мессі. На жаль, для молодого грузина ця поїздка закінчилася досить швидко – тренери «синьо-червоних» визнали, що талант у нього є, але вирішили зосередитися на інших дітях, яких привозили зі всього світу. Леван Кенія повернувся в Грузію, але поставив собі за мету колись таки поїхати підкорювати Європу. Напевно, не обійшлося і без порад дядька – відомого у минулому гравця тбіліського «Динамо» та «Фрайбурга» Георгія Кікнадзе. Слідуючи його настановам, Леван пробирався по сходинках свого клубу – тбіліського «Локомотива».

У 16-річному віці він вперше виходить на поле в складі «Локомотива» і одразу ж потрапляє в поле зору тренерів усіх грузинських збірних, зокрема й Клауса Топмелера, який тоді очолював головну команду країни.

Нещастя від Фелікса

Уже за рік Кенія вперше одягає футболку з хрестами і виходить на матч проти збірної України. Футбольна Грузія була просто в захваті від гравця, який вже показував зрілу гру. Здавалось, він от-от здійснить свою мрію і таки перейде в один з європейських клубів. Ним став «Шальке» з Гельзенкірхена. Навіть не думаючи, Леван дав згоду і почав збирати речі. Однак, відповідно до правил німецького футбольного союзу, гравці, що не досягли 18-річного віку, не мають права грати в Бундеслізі. Тому Леван вчив німецьку мову і грав за молодіжну команду. А в сезоні 2008/09 потрапив до заявки основи. Те, що Кенія був потрібен тренерам першої команди, свідчить і той факт, що він дебютував у Кубку УЄФА проти АПОЕЛа. Це сталося ще до його повноліття.

Але провести повноцінний сезон Левану не вдалося. Виною всьому стали травми, які почали косити гравця. У новому році «Шальке» очолив Фелікс Магат, відомий своєю вимогливістю та жорсткою вдачею. Він бачив, що Кенія може принести команді користь, тому змушував його грати, навіть попри біль у щиколотці. Грати через «не можу» довго не виходить. 25 жовтня 2009 року Леван провів свій останній матч у Бундеслізі, після чого був змушений лягти на операційний стіл. Через два роки він знову почав тренування, але за якийсь час зрозумів, що травму як слід вилікувати не вдалося. Щось схоже трапилося і через кілька місяців – у вересні 2011-го. Грузин був у відчаї. «Я більше не можу бачити лікарів! Вони дивляться, вивчають мене, але ніхто з них не може сказати, у чому причина моїх травм! Понад усе мені хочеться повернутися в Грузію».

Передачі із заплющеними очима

Врешті-решт, наприкінці січня цього року Кенія таки оговтався від травм і розпочав тренуватися. Два роки без великого футболу – у «Шальке» вважають, що це дуже багато, тому вирішили не тримати гравця і відпустити його. Тим паче, що на нього одразу ж почали полювати європейські клуби. Найнастирнішим виявився «Зеніт», точніше, його президент Олександр Дюков. Справа в тому, що він хотів переманити Кенію до Петербурга ще три роки тому, але тоді не зміг цього зробити. І от зараз нагода з’явилася – хоч і після довгої реабілітації, зате безкоштовно! Хто б не хотів отримати у своє розпорядження такого гравця?

Хрести в житті Левана Кенії - изображение 1

Кенія прилетів до Петербурга і був по-справжньому щасливим. «Я дуже радий, що опинився у цій команді. Надіюся, моє здоров’я дозволить грати тут. Можу сказати, що я готовий на 100%, жодних натяків на старі травми нема. Але звісно, мені потрібен час, щоб набрати ігрової форми», – розповів він після товариського матчу проти «Русі». Футбольні ЗМІ розтрубили, що клуб і гравець підписали контракт.

«Головний тренер «Зеніта» Лучано Спаллеті сказав, що придбати Левана Кенію, гравця, який пропустив два роки через травму, його переконав президент. Що ж, якщо так, то в Олександра Дюкова (якщо мова не йшла про президента Російської Федерації) гарний смак. Зрозуміло, що останні 15 хвилин контрольного матчу з «Руссю» – не цілком адекватне мірило (саме чверть години журналісти могли спостерігати за грою «Зеніта») майстерності будь-якого гравця, але феноменальна швидкість прийняття рішень грузинським новачком і його здатністю дати передачу будь-якої складності з заплющеними очима змусила зрозуміти, чому німецький тренер Клаус Топмеллер, який в 2006-му році очолив збірну Грузії, «закохався» в гравця з першого погляду. Кенія – талант. Питання, що далі з ним буде в «Зеніті» – так про грузина писала російська преса.

Сам Спаллеті також був у захваті від новачка: «Кенію мені запропонував наш президент. Я з радістю приймаю цю пропозицію, зрештою, як і більшість з них. Леван володіє прекрасними якостями – це доводив той період, коли у нього було достатньо ігрової практики. Однак він уже давно не грав, тому мені треба за ним придивитися, щоб визначити його реальну ціну. Але раз його запропонував наш президент, отже, гравець цікавий».


Прагматизм понад усе

Але в «Зеніті» так вважали не всі. Важко сказати зі стовідсотковою впевненістю, що конкретно трапилося, але відомо, що п’ятеро гравців «синьо-біло-блакитних», причому йдеться про досвідчених лідерів, написали листа до керівництва, в якому висловили своє невдоволення грузином. Текст листа мали змогу бачити лише одиниці. Проте можна припустити, що конфлікт виник на ґрунті шовінізму – ну не хотіли досвідчені росіяни грати поруч з молодим грузином.

«Це щира правда. Фізично мене ніхто не чіпав, але дали зрозуміти на словах, що я в «Зеніті» не гратиму», – розповів Леван грузинським журналістам. Цікаво, що хавбек пітерців Володимир Бистров, який, за чутками, поставив свій підпис під цим листом, прокоментував рішення «Зеніта» відмовитися від Кенії по-іншому. «Жодна команда не має нічого проти, аби її склад поповнювали хороші гравці. Думаю, якби тренер захотів, то Кенія був би в нашій команді». Не виключено, що п’ятірка «обраних» звернулася не лише до керівництва, а й до тренера. Мовляв, сеньйор Спаллеті, вибирайте: або ми, або він. Італієць, якому до лампочки російсько-грузинські конфлікти, звісно ж, обрав перший варіант. І мабуть, кожен тренер вчинив би саме так – прагматизм понад усе.

«Зеніт» мовчав, а от Георгій Кікнадзе, який був офіційним представником гравця, поспілкувався з пресою. «У «Зеніті» Левана точно не буде, адже він підписав не контракт, а попередню угоду. Чому так все склалося, я не знаю. Чекаємо офіційних коментарів від петербурзького клубу, але нічого немає. Чи йому щось обіцяв Дюков? Не можу сказати точно. Знаю, що Левана переглядали в грі, розмовляли з ним і домовилися про контракт за схемою «1+2». Він приїхав до Петербурга, але там все вийшло по-іншому. Поки що мені не відомі деталі, оскільки я ще не спілкувався з ним. У нього зараз не дуже добрий настрій. Леван каже, що спочатку повинен все з’ясувати, а потім уже висловить свою точку зору. Проте, треба думати про майбутнє. У нього є пропозиції з Голландії та Бельгії. Він вільний агент. А от тема російських команд, після того, як з ним несерйозно повівся «Зеніт», зараз не обговорюється. Думаю, петербурзький клуб дуже багато втратив, бо не підписав такого класного гравця. Він молодий хлопець, ще обов’язково заграє на високому рівні. Довга пауза не зламала його. У нього все попереду, потрібна тільки ігрова практика. Він тричі пройшов медичний огляд. Немає жодних проблем, Леван абсолютно здоровий».

Після цього неприємного випадку Леван зарікся говорить з журналістами про конфлікт в «Зеніті». Також він просить не згадувати про його травму в «Шальке». Очевидно, болить ще й досі…

Туди, де є повага

Невдовзі Леван відійшов від того, що трапилося, і прокоментував ситуацію. «Загалом я провів у «Зеніті» місяць. Спочатку на португальському зборі, потім у Санкт-Петербурзі. Я взяв участь у двох товариських матчах і набрав хорошу форму. Звичайно, шкода, що я не зміг залишитися там, але життя триває. Головне – що я здоровий і перебуваю в хороших кондиціях. Зараз я більше впевнений у своїх силах, ніж раніше. Щодо цієї неприємної ситуації, то в «Зеніт» мене запрошував президент клубу. Час ішов, а контракт мені не пропонували. Я не знав, що мій перехід не був узгоджений зі Спаллеті. Але я не ображений, це вибір тренера». Про «лист п’ятьох» Леван все-таки говорити не захотів. Неприємно.

Хрести в житті Левана Кенії - изображение 2

А потім грузин дізнався про інтерес з боку львівських «Карпат». Один дзвінок до Муртаза Даушвілі – і в голові вже склалася думка про місто, вболівальників, команду, тренера. Якщо одного грузина тут не ображають лише за те, що він грузин, то не образять й іншого. На матчі проти запорізького «Металурга» він сидить на трибуні, вже переживає за нову команду, а також за Бубу (так називають Муртаза Даушвілі), якого вилучили у другій домашній грі поспіль. З російською мовою поки проблема – давно не говорив. Але за якийсь місяць, Леван вже спокійно спілкується з журналістами без перекладача. У нього виходить навіть краще, аніж в Даушвілі. На перших порах було досить складно на тренуваннях, але потім і там стало простіше – принаймні, він розумів, чого вимагає Ніколай Костов.

На полі Кенія – універсал. Може діяти на різних позиціях в центрі поля. Техніка та ігрове мислення хавбека дозволяє йому грати на позиції плеймейкера. Правда, разом з Кенією адаптовувався і Семір Штіліч. В матчі проти «Кривбасу», коли боснієць діяв в центрі, а Кенія та Лукас на флангах, підтримуючи Гладкого, усі побачили величезний потенціал цього квартету. А сам Кенія почав громити суперника вже на 5-ій хвилині.

Особливості грузинської збірної

Дізнавшись про перехід Левана до «Карпат», на офіційному сайті «зелено-білих» почали з’являтися повідомлення від грузинських уболівальників. Вони і за Кенію раділи, і фанам «Карпат» заздрили – мовляв, пощастило вам, хорошого гравця взяли.

«Дехто мене звинувачував у чомусь з приводу Левана. Перед його трансфером Ніколай Костов запитав мою думку про нього, мовляв, що скажеш про Кенію? Я відповів йому: «У нас такого футболіста не було і не буде, а якщо даси йому шанс, він обов’язково виправдає сподівання». Це слова головного тренера збірної Грузії Темурі Кецбайї, сказані на прес-конференції перед товариським матчем «хрестоносців» проти Єгипту.

Хрести в житті Левана Кенії - изображение 3

А от коли Кенію спитаєш про Кецбайю, вираз його обличчя одразу змінюється. «Не можна сказати, що у нас ідеальні стосунки. Навіть навпаки. Ми просто працюємо разом. Він тренер, я гравець. І не більше» - каже Леван.

Грузинський талант, на якому були поставили хрест, все-таки до збірної повернувся і одягнув футболку не з одним хрестом, а з чотирма. І воно не дивно. Адже Леван забив у трьох домашніх матчах «Карпат» поспіль – «Кривбасу», «Металісту» та «Волині». Кожному голові радіє як мала дитина. Його можна зрозуміти – ледь не три роки молодого життя він провів не на полі, а в кабінетах лікарів. Хтось взагалі сумнівався, що він знову зможе грати у футбол. Дивлячись на сьогоднішнього Кенію, стає зрозуміло, чому його купив «Шальке», чому хотів підписати «Зеніт». Тепер в нього є «Карпати», а в «Карпат» є Кенія. До речі, за словами людей, які знають про грузина більше за інших, до оптимальної форми йому ще далеко….

До теми

У 2010 році провідне італійське спортивне видання La Gazzetta dello Sport опублікувало рейтинг кращих тридцяти молодих гравців світу. Місце знайшлося і для теперішнього карпатівця.

1. Пато («Мілан»)
2. Стеван Йоветіч («Фіорентина»)
3. Маріо Балотеллі («Інтер»)
4. Боян Кркіч («Барселона»)
5. Едуардо Сальвіо («Ланус», Аргентина)
6. Тео Уолкотт («Арсенал»)
7. Давід Сантон («Інтер»)
8. Томас Мюллер («Баварія»)
9. Хавьєр Пасторе («Палермо»)
10. Марко Марін («Вердер»)
11. Неймар («Сантос»)
12. Алан Дзагоєв (ЦСКА)
13. Джозі Алтідор («Халл Сіті»)
14. Тімо Гебхарт («Штутгарт»)
15. Франко Сукуліні («Хоффенхайм»)
16. Абель Ернандес («Палермо»)
17. Марко Арнаутовіч («Інтер»)
18. Джек Уілшир («Арсенал»)
19. Мусса Сіссоко («Тулуза»)
20. Аарон Ремсі ( «Арсенал»)
21. Тоні Кросс («Баварія»)
22. Дуглас Коста («Шахтар»)
23. Гарет Бейл («Тоттенхем»)
24. Виктор Ібарбо («Атлетіко» Колумбія)
25. Сотіріс Нініс («Панатінаікос»)
26. Батухан Караденіз («Газіантепспор»)
27. Леван Кенія («Шальке-04»)
28. Джефферсон Монтеро («Вільярреал»)
29. Еден Хазард («Лілль»)
30. Федеріко Мачеда («Манчестер Юнайтед»)

Хрести в житті Левана Кенії - изображение 4

Оцените
Поделитесь