Бонус 10 000 грн Хочу розповісти Вам про документальний проект, який вийде в суботу 6 квітня на телеканалі «2+2». Документальне кіно присвячене фанатам. Ми часто говоримо про футболістів. І складається враження, що вони та керівники клубів головні у футболі. Хоча це не зовсім так. «Фанатські війни» – це не кіно про навколофутбол у вузькому розумінні цього слово. Мається на увазі не фільм про крутих та жорстких хлопців-хуліганів та їх угрупування. Хоча без них теж нікуди. Це історію усього нашого фанатського руху, всього що відбувається навколо стадіону та у місті у день футболу.
Історія від 90-х і до сьогоднішніх днів. Від поєдинку Україна – Росія до останнього приїзду «Спартака» в Київ. Розповідь про найкрутіше українське фанатське дербі («Дніпро» - «Металіст» - прим. Автора). І чому це не «Динамо» - «Шахтар», там теж пояснюється.
Окремий епізод - це події в Охтирці. Я не з тих людей, які вважають, що ультрас не місце на трибунах. Можливо тому, що трохи знайомий з цим рухом. А можливо через те, що без них футбол буде не таким різнобарвним. Не відчуватиметься духу боротьби на трибунах. Усім раджу відвідати дербі «Дніпро» - «Металіст» і зрозуміти, як фанати можуть перетворити гарний матч в суперпротистояння.
Проте, я не про це. Спеціально для цього фільму їздив в Охтирку та спілкувався з свідками подій 2008-го. Тоді фанати «Динамо» реально перейшли межу. Можу зрозуміти піротехніку на трибунах, бійки між фанатами, провокації з міліцією. Але ніколи не зрозумію, коли фанати починають трощити маленьке містечко. Приходити і грабувати магазини, бити місцевих жителів. Це вже далеко не футбол. Там і досі бояться згадувати ті події. Навіть легенда ходила, що кияни приїдуть мститись. Кажуть, навіть військову частину через це на ноги підняли.
Одна історія з Охтирки. По базару йдуть фанати киян. Кожен бере з прилавку по одному апельсину. Притягнути до відповідальності за один апельсин неможливо. Проте по факту - пропало два ящики. Це з тієї ж опери, як і на стадіоні. Поламаний один стілець - це навіть не адміністративне порушення. А от два розбиті сектори, це зовсім інша історія. До речі, за усе, що відбувалось на стадіоні, ні одного фаната «Динамо» не притягнути до кримінальної відповідальності. Довести нічого не вдалось. Як і в більшості таких ситуацій.
«Фанатські війни» - це історія про те, як ви можете їхати додому у тролейбусі поблизу Лук’янівки і опинитесь у світі навколо футболу. Однак у широкому розумінні цього слова.
