Чому ми будемо сумувати за Вадимом Рабіновичем?

Чому ми будемо сумувати за Вадимом Рабіновичем?

148
Чому ми будемо сумувати за Вадимом Рабіновичем?
Фото - sport-express.ua

Я був впевнений у тому, що «Арсенал» житиме. Наскільки успішно, залежить від того, з якою метою його бере новий власник. Але я не про це. Моя впевненість базується на досвіді. Гарно пам’ятаю, як клуб у 2007-му лихоманило. Сам приходив під Київську адміністрацію. Вірив, може держава таки дасть гроші на спорт. Як ці кошти доходили до клубу і чи доходили, через усі схеми, тема зовсім інша. Саме в 2007-му зрозумів, що державі, а саме «Космічній» владі, це було не цікаво. Черновецький збирався бюджетом «Арсенала» , хокейного «Сокола» та гандбольного «Спартака» нагодувати жебраків. Всі ситі?

Коли команда знаходилася на дні, програвала усім і все. Їздила на матчі потягом, а у Луганськ думали навіть не їхати. Мовляв, далеко. Як грім серед ясного неба з’явився Вадим Рабінович. Невідомий та загадковий. Прибрав Заварова і запросив Грозного, пізніше він ще раз зробить цю шахову рокіровку. Він був зовсім новою людиною у футболі. Багато розповідав, а ми всі його уважно слухали. Невже справді зможе конкурувати з Ахметовим та Суркісом? Невже побудує стадіон у Голосіївському парку? Український футбол наче отримав новий ковток повітря. Шоу-біз в нашому сірому, часом закомплексованому футбольному господарстві. Він хотів створити у столиці ще один суперклуб. Хоча у Києві багато людей впевнені, що тут має бути лише «Динамо». А він на противагу говорив інше.

Робив безкоштовні концерти в Палаці спорту. Черги за пивом та попсова музика. Зйомку у Playboy ще і досі згадують на телебаченні. Як дружини ревнували до моделей. Хід конем досвідченого пірника – це заява про запрошення до «Арсенала» бразильця Кафу. Всі газети підхопили. Футбольні люди сміялись, а 5 частина столиці дізналась, що в місті не лише «Динамо» існує. Бразилець за солідний гонорар готовий був приїхати на благодійний матч. Та це вже було не потрібно, мета була досягнута.

Переписка Рабіновича з Прем’єр-лігою це гротеск та сатира. Можна насолоджуватися кількістю метафор у підготовлених заявах. Це неодмінно потрібно вивчати в Інституті журналістики.

Він віджигав на публіці та цікавився справами команди. Знав, що Поль Ессола та Сандлей Біто не п’ють, а хто навпаки може дозволити. Як Рамзан Кадиров дарував машини. Рабінович отримував кайф від футболу та в один момент це все стало йому нецікаво. Можливо, занадто це дорога забава, яку фінансово раціональною не назвеш. Та ще й скільки проколів: справа Заварова, Мізіна, а головний промах клубу – забуте вилучення Матуку, яке коштувало Єврокубків. Після такого опускаються руки. Головне, що хотілося б запитати у Вадима Зіновійовича: «Коли він перестав кайфувати від футболу?» Останні пів року він мовчав. Але і до цього особливо не цікавився справами команди. Міг зайти до роздягальні у перерві гри і сказати: «Якщо не переможете, а в результаті не вийдете в Єврокубки, то така команда мені не потрібна!» Після того, як команда, таки пробилась до Європи, навіть не зайшов привітати до роздягальні. Було помітно, це вже не той Рабінович. І якщо чесно, без нього, наш футбол буде не таким кольоровим.

Чому ми будемо сумувати за Вадимом Рабіновичем? - изображение 1
Оцените
Поделитесь
Оставили комментарии на форуме: 13

Оставить комментарий на форумеОбновить